Після завершення Літургії архиєрей, священнослужителі та вірні процесійним ходом вирушили до Хирівської гімназії-інтернат (яка відтепер називатиметься іменем владики Івана Хоми) для освячення пам’ятної дошки. "Нехай життя архиєрея Божого Івана, сповнене плодів та дарів Святого Духа, стане усім нам прикладом для наслідування, а його ревність та щира посвята для добра народу та Церкви надихне і заохотить багатьох до витривалої і сумлінної праці," - побажав присутнім під час чину освячення владика Ярослав.
Відтак розпочалась академія памяті кир Івана Хоми, під час якої спогадами про покійного архиєрея поділилась його сестра п. Віра. Мер Хирова Іван Голубець наголосив: "Сподіваюсь, що завдяки сьогоднішнім молитовним та культурним заходам велика кількість хирівчан дізнаються багато нового про свого славетного земляка". У міжчасі учасники академії мали змогу послухати музичні твори у виконанні співочого гурту "Горяни". Кожен бажаючий мав нагоду ближче познайомитись з життєвим шляхом владики Івана, оглянувши інформаційні стенди, які були розташовані у коридорі гімназії-інтернату.
Наостанок владика Ярослав подякував протоєрею Ігорю Петровичу (декану Хирівському), священикам Хирівського деканату, п. Івану Голубцю (меру Хирова), п. Івану Прендоті (директору Хирівської гімназії) та меценатам, які доклали старань, щоб пам’ять про владику Івана Хому була передана майбутнім поколінням.
Біографічна довідка
Владика Іван Хома народився в місті Хирові на Львівщині 27 листопада 1923 року в багатодітній родині залізничного робітника. Там же закінчив початкову школу, а середню освіту здобував у гімназіях у Перемишлі та Самборі. Від 1942-го до 1945 року навчався в Духовній семінарії в Перемишлі. У березні 1946 року прибув до Рима, де почав свої студії в Папському інституті Урбаніяна й виховувався в Українській колегії св. Йосафата.
1951 року захистив докторат із богослов’я. Ієрейські свячення йому уділив 29 червня 1949 року Архієпископ Іван Бучко, відразу залучаючи молодого священика до роботи у своїй канцелярії Апостольського візитатора для українців у Західній Європі. Там він працював як другий секретар і архівар.
1959-го отримав від Блаженнійшого Івана XХІІІ титул папського прелата. У 1969-1996 рр. викладав історію Вселенської та Української Церков у Малій духовній семінарії в Римі, яку очолювали отці салезіяни.
Із часу виходу на волю Митрополита Йосифа Сліпого і до його смерті (1963-1984 рр.) отець Іван працював його секретарем, канцлером і членом Львівського крилосу. 2 квітня 1977 року Патріарх Йосиф висвятив Івана Хому на єпископа, а 1996-го Іван Павло ІІ підтвердив ту хіротонію та іменував його титулярним Єпископом Патари. 1998 року Кардинал Мирослав Любачівський призначив його Апокризарієм УГКЦ у Римі.
Із 1960-го до 1997 року Владика Іван був секретарем Українського богословського наукового товариства та головним редактором журналу “Богословія”. Із 1965-го до 1999 року – викладачем історії Церкви в УКУ, а з 1985-го до 2001 року – ректором УКУ. Уже з 1998 року до 2000-го – першим членом Комісії для підготовки святкування Ювілейного року в УГКЦ, а з 1989-го до 2002 року – головою Товариства Святої Софії.
Покійний залишив для УГКЦ та її богослов’я декілька історичних творів, видав майже всі твори Патріарха Йосифа Сліпого, написав низку наукових праць, засвідчуючи відданість і любов рідній Церкві та своєму народові.
Помер владика Іван Хома 3 лютого 2006 р. у м. Римі.